Президенту Украины, Верховной Раде Украины, Министерству охраны природной среды Украины, Министерству внутренних дел Украины

Якщо тобі небайдужий біль і страждання іншого – ПРОЧИТАЙ І ПІДПИШИ!

Звернення зоозахисників до громадян та владних структур України

Вам дошкуляють зграї безпритульних собак на вулицях? Нам – так! Немає більших борців за те, щоб на вулицях наших міст не було безпритульних тварин, ніж зоозахисники – ті, хто намагається власними силами й коштом розв’язати суспільну проблему. Тому наша мета – спільна.
Світовий та вітчизняний досвід свідчить: усі дії й пропозиції з розв’язання проблеми зменшення кількості безпритульних тварин та гуманного ставлення до них не зможуть бути результативними, якщо й далі кількість безпритульних тварин поповнюватиметься за рахунок їх безконтрольного та безвідповідального розведення самими громадянами. Розв’язати проблему можна лише через законодавче затвердження жорстких правил щодо власників домашніх тварин. Ці правила мали б передбачати економічні (податкові) важелі впливу. Зокрема:
- заборона розмноження домашніх тварин, що не являють племінної цінності;
- ліцензування розведення тварин;
- дозвіл на утримання тварин;
- введення обов’язкової щорічної плати за утримання тварин (за кожну тварину – окремо);
- введення місцевого цільового збору з кожного мешканця населеного пункту на розв’язання проблеми безпритульних тварин – 1 грн щомісячно та контроль громадських організацій за цільовим використанням цих коштів.
Одночасно утримання стерилізованих тварин оподаткуванню не підлягає.
Законодавчо визначити покарання й штрафи за порушення цих норм.
Створити контролюючий орган (громадські організації разом з ветеринарною міліцією) та законодавчо унормувати його діяльність.
Розширити функції ветеринарної міліції і надати їй повноваження притягати до відповідальності за фактом порушення норм закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» та порушувати адміністративні і кримінальні справи.
А поки що кількість безпритульних тварин продовжує зростати. Місцеві влади «борються» з цим, вдаючися до методів, що лякають весь цивілізований світ, викликають жах і обурення громадян України. У країні набуває розмаху епідемія жорстокого та протизаконного масового знищення тварин. Поширюється практика їх отруєння (при тому труяться й домашні, хазяйські тварини та ризикують бути отруєними людські діти), закопування в землю живцем, спалення чи забиття до смерті. Нерідки й випадки, коли місцевою владою цілеспрямовано знищуються й соціалізовані тварини, що мають опікунів, – вилікувані від хвороб, провакциновані та простерилізовані силами волонтерів і за їхній власний кошт. Тварини гинуть також від рук садистів, притягнути яких до відповідальності через неунормованість відповідної ділянки правового поля є неможливим.
Страждання безпритульних тварин спричиняють моральні страждання широкого кола громадян України, особливо дітей, які стають свідками жорстокого поводження з тваринами, а часто-густо й самі перетворюються на постраждалих – коли знищують їхніх особистих улюбленців.
Чотири роки тому – 21 лютого 2006 року Верховна Рада ухвалила закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». До сьогодні Закон діяти не почав. Його не виконання має величезні суспільно-значущі негативні наслідки: воно провокує правовий нігілізм у суспільстві, сприяє поширенню жорстокості у ставленні до тварин, а зрештою й до людей, ствердженню антигуманних норм у суспільній моралі й дегуманізації суспільства в цілому.
Така ситуація надзвичайно негативно відбивається на зовнішньополітичному іміджі нашої держави. Уже кілька років поспіль Інтернет переповнений петиціями, під якими стоять підписи десятків тисяч людей з усіх куточків світу, обурених організованими місцевою владою систематичними вбивствами тварин у містах України. Для всього світу ми – дикуни, які й досі припускаються масового знищення тварин варварськими методами з завданням жорстокого болю й страждань!
Згідно Розділу 5 Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (прийнятої Законом України 18.03.2004 р. № 1629-VI) на першому етапі її реалізації пріоритетними сферами визнано, серед іншого, «охорону життя та здоров’я людей, тварин і рослин». З огляду на те, що напередодні Євро-2012 всупереч Закону України «Про захист тварин ...», усупереч декларованому Україною курсу на втілення в життя ідей гуманізму, всупереч законодавству Європейського Союзу в країні щодалі більше триває варварське й жорстоке знищення безпритульних тварин, зазначене гуманітарне завдання набуває не лише загальнодержавного, а й міжнародного значення.
Уже є прецеденти, коли впливові міжнародні організації повідомляють, що в разі, коли наша держава не здійснить належних кроків задля забезпечення гуманізації суспільства й захисту тварин від жорстокості, до нас буде застосовано радикальні заходи впливу. Під такими зверненнями стоять підписи людей, що їх знають і поважають у всьому світі - братів Шумахерів, Бриджит Бардо, Володимира Кличка. На захист тварин виступили відомі спортсмени, політики, журналісти. Їх можна зрозуміти. Адже цивілізований світ уже давно дійшов висновку: у суспільстві, де не дотримуються права живих істот на життя без болю й страждань, не може бути й цивілізованого ставлення до людини як теж живої істоти.
Для того, щоб Закон працював, з ним має бути узгоджена решта правового поля. Таке узгодження, передбачене перехідними положеннями самого Закону «Про захист тварин…», до сьогодні не проведене. У результаті маємо ситуацію, коли цим законом управління у сфері захисту тварин від жорстокого поводження покладено на «центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища», тобто – на Мінприроди. Водночас згідно з прийнятим значно раніше законом «Про тваринний світ» опікування проблемою безпритульних тварин до компетенції того міністерства не належить. Така правова колізія унеможливлює застосування Закону «Про захист тварин…». Проблема ця фактично, висловлюючись мовою зоозахисників, немає куратора. А отже – покинута напризволяще, безпритульна.
Для того, щоб Закон запрацював, необхідна, крім іншого, відповідна нормативно-правова база – близько 30 нових нормативно-правових актів та змін до десятку Законів України. Цього теж не зроблено й не робиться, хоча відведений Законом термін для того минув 21 травня 2006 року.
Лише в листопаді 2008 р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23.10.2008 р. № 34517/24/1-06 створено Міжвідомчу робочу групу для розроблення потрібної нормативно-правової бази. За час, що минув, відбулося два засідання Робочої групи – у листопаді 2008 р. та квітні 2009 р. Однак віз і нині там. Рік тому силами громадських організацій складено Перелік нормативно-правових актів, які необхідно розробити й ухвалити для реалізації вимог Закону України. Ними ж розроблено і подано до Мінприроди проект нової редакції Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», проект Типових Правил утримання тварин у населених пунктах України, проект типової Програми поводження з домашніми тваринами та регулювання їх чисельності гуманними методами, проект Порядку контролю за діяльністю у сфері поводження з тваринами задля реалізації вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», проект змін до Кримінального кодексу України, проект змін до кодексу України про адміністративні порушення. До сьогодні жоден з цих напрацьованих документів не було розглянуто, не було внесено на обговорення Робочої групи, не було подано до Кабінету Міністрів і, тим більше, до Верховної Ради України, як то належало зробити згідно з перехідними положеннями згаданого закону. Відповідальність за це лежить цілком і повністю на Міністерстві охорони навколишнього природного середовища.
Сьогодні також нагальною є необхідність ратифікації основоположних міжнародних документів у цій сфері, а можливо, й розробки Національної програми захисту тварин (власне, – захисту суспільства від жорстокості). Участь у такій роботі мали б узяти зоозахисні та екологічні організації України.
Однак сьогодні головне – негайне припинення ганебної практики жорстокого знищення безпритульних тварин в Україні.
ТОМУ ми вимагаємо:
1. Від Президента і прем’єр-міністра України: здійснити належні дії для припинення знищення безпритульних тварин, офіційно чи негласно ініційованого місцевими владами напередодні Євро-2012, здійснити належні дії для забезпечення виконання Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Узяти під особистий контроль ситуацію з виконанням норм цього Закону.
2. Від Верховної Ради України: розглянути й ухвалити проект нової редакції Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», розроблений зоозахисними організаціями України; запровадити запропоновані цим документом зміни законодавчого поля України й¸ зокрема та особливо, ліцензування утримання не стерилізованих тварин та їх розведення.
3. Від Міністра охорони навколишнього природного середовища НЕГАЙНО: забезпечити діяльність Міжвідомчої робочої групи з розробки нормативно-правових актів для Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»; забезпечити розгляд і затвердження уже напрацьованих Робочою Групою документів;
забезпечити розробку решти нормативних актів за участю відповідних фахівців.
4. Від обласних природоохоронних прокуратур та відділень МВС України на місцях: ініціювати порушення кримінальних справ за фактом знищення безпритульних тварин місцевими владами та окремими громадянами.
5. Від Державного комітету ветеринарної медицини при Міністерстві аграрної політики: в найстисліші терміни затвердити перелік препаратів, що можуть застосовуватися для знерухомлення тварин при відлові та для їх евтаназії та здійснити їх сертифікацію.

С уважением, нижеподписавшиеся